Сучасний музей історії Острозької академії є невід’ємною частиною діяльності університету. Експозиція музею побудована за хронологічним принципом і розкриває історію Острозької академії від заснування до сьогодні в нерозривному зв’язку з українською історією та культурою. Враховуючи важливість історії Острога та Острозької академії у розумінні загального розвитку української історії та культури, музей історії Острозької академії покликаний зберегти та популяризувати знання про розвток Острога XVI – поч. XVII ст., діяльність князів Острозьких та їх роль в українській та європейській історії. Крім того, музей займається збиранням та збереженням української культурної та мистецької спадщини, відродженням історії міста Острога від XVI ст. до наших днів.
На вході до Національного військово-історичного музею відвідувачів зустрічає величезний, на всю будівлю стенд із обличчями тих, хто впродовж останніх місяців віддав своє життя, захищаючи незалежність України. Ще рік тому його тут не було. Більше того – рік тому такий стенд складно було уявити…Проект «Музеї онлайн» в цьому році пропонує увазі свого читача (й глядача) віртуальні тури знаковими експозиціями з огляду на процеси всередині країни та її протистояння зовнішній агресії. У травні ми опублікували мультимедійний матеріал із оновленого Національного музею Тараса Шевченка в Києві – 200-ліття Кобзаря набуло особливого значення на тлі Революції Гідності. А цими днями публікуємо віртуальний тур Національним військово-історичним музеєм України.
Музей розпочав свою роботу у 1998 році. До його колекції увійшли експонати установ-попередників – Київського воєнно-історичного музею, заснованого у 1910 році, та Музею історії військ Київського Червонопрапорного військового округу, створеного у 1967-му. Експозиція музею охоплює історію військової справи на теренах України від того часу, коли у причорноморських степах жили войовничі скіфи, й до сьогодення.Незважаючи на брак фінансування (востаннє приміщення ремонтували чи не десятиліття тому, й деякі кімнати помітно потребують реставрації), музей «живе активним життям»: на додаток до постійної експозиції його співробітники організовують тематичні виставки. Коли ми знімали віртуальний тур, у музеї саме відкрилася виставка «Війна та мир Гетьмана Скоропадського» до 100-ліття початку І світової війни. Цей глобальний збройний конфлікт забрав понад 9 мільйонів життів і мав вирішальний вплив на історію XX століття. Лінія фронту проходила також територією України. Українці воювали на боці обох військових союзів, а тому для нас ця війна була й братовбивчою. Разом із тим, пришвидшивши падіння Російської та Австро-Угорської імперій, вона створила передумови для формування незалежної Української держави. Сьогодні, коли світ завмер на порозі нового глобального збройного конфлікту, а події вкотре розгортаються на території України, осмислена пам’ять про зроблені століття тому помилки й втрачені можливості вкрай важлива.Окрім виставки «Війна та мир Гетьмана Скоропадського», до віртуального туру увійшли експозиції присвячені ІІ світовій війні, війні в Афганістані 1979-89 рр. та становленню Збройних сил незалежної України. І хоча тональність екскурсійних текстів часом змушує замислюватися над тим, що процес виведення української історії з-під тіні російської історіографії ще не завершений, представлені в колекціях артефакти у прямому сенсі дають змогу «доторкнутися до минулого», а відтак відчути його поза встановленими кліше.У вересні-жовтні на прохання Генерального штабу Національний військово-історичний музей курував волонтерську експедицію з пошуку та вивезення тіл загиблих у боях на Сході українських вояків. Речі, зібрані учасниками експедиції на місцях боїв, а також фото увійшли до окремої виставки пам’яті загиблих бійців неоголошеної війни у стилобаті Андріївської церкви. Кажуть, що сучасність поза сферою інтересів істориків, які фокусуються на минулому. В Україні це, на жаль чи на щастя, не так.
У віртуальному турі - 9 точок огляду. Загальна тривалість аудіосупроводу - 11 хв.
Сучасна експозиція Національного музею "Чорнобиль" розміщена в кількох залах загальною площею біля 1100 м2, налічує понад сім тисяч експонатів. У 1992 р., коли музей було відкрито, їх було тільки дві сотні.
Розкриті документи, карти з грифом "Таємно", фотографії, спеціальні прилади, друковані видання того часу, історичні реліквії із Чорнобильської зоні відчуження та інші унікальні експонати змушують замислитися про найболючіші проблеми сьогодення, серед яких екологічні, соціальні, духовні збитки, заподіяні катастрофою.
Чимало представлених у музеї документів оприлюдненні вперше. Вони допомагають по-новому, ширше осягнути планетарний масштаб Чорнобильської катастрофи, яку слід розцінювати як останнє застереження людству, як останній й найпереконливіший заклик до ядерного роззброєння, спільної боротьби за екологічну чистоту планети, пріоритет загальнолюдських цінностей в розвитку світового співтовариства.
Філософські ідеї та спосіб життя Сковороди – нерозривні: він навчав бути самотнім – і сам був самотнім; навчав бути бідним – і сам був бідним; закликав до висот людського духу, до віри в Бога – і сам був на вершині духу, на вершині віри.
Син бідного козака з Полтавщини, Григорій Сковорода у 12 років вступає до Києво-Могилянської академії. Упродовж перших шести років юний Григорій повинен вивчати латину, церковнослов’янську мову, історію, географію, церковний спів, потім розпочинається 2-річний клас філософії, після нього – 4-річний клас богослов’я. Вивчаючи філософію, Сковорода знайомиться з мислителями Стародавньої Греції та Риму. Його улюблені античні автори – Сократ, Платон, Арістотель, Епікур, Плутарх, поети Вергілій та Горацій, засновник байки Езоп. Не менший вплив на формування поглядів мислителя мали Отці церкви. Але основою духовного життя Сковороди, його творчого натхнення була Біблія. Він настільки любить Біблію, що називає її Богом, вважає світом символів, що разом із макрокосмом (усе довколишнє) і мікрокосмом (світ людини) формує простір нашого буття.
У цій садибі в самісінькому центрі Полтави народився основоположник сучасної української мови – Іван Котляревський. Тут він прожив усе своє життя. Тут була створена славнозвісна «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Івана Котляревського сучасники знають, насамперед, як письменника. Втім, це була багатогранна особистість. Він вчителював, грав на скрипці, писав музику, досконало володів французькою мовою, знав латину, давньогрецьку, перекладав Сафо, заснував перший у Полтаві театр та був його директором. Ще за життя ім’я Котляревського приваблювало до Полтави людей, що, як і він, формували свою епоху. Іванові Котляревському вдалося поєднати елітарне й народне в українській культурі, та водночас він був людиною свого часу, підданим Російської імперії.
